вповні
ВПО́ВНІ (УПО́ВНІ), присл.
1. З наповненим посудом.
Випий до мене вповні, бо в мене брови чорні (Сл. Гр.).
◊ Впо́вні шлях (доро́гу) перехо́дити (перейти́) кому, чий — переходити комусь шлях із повними відрами, що за народним повір’ям віщує успіх.
Дивлюсь — гетьман з старшиною. Я води набрала Та вповні шлях і перейшла (Шевч., І, 1951, 294);
Уповні переходять молодиці Мій шлях (Вирган, Квіт. береги, 1950, 36).
2. У самому розквіті: у розпалі.
Надворі весна вповні. Куди не глянь — скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом (Мирний, II, 1954, 31).
Мі́сяць упо́вні — місяць у фазі найбільшої видимості.
З-за обрію викотився великий і багряний, як сонце, місяць уповні (Дмит., Наречена, 1959, 185).
3. рідко. Те саме, що цілко́м 1.
Я не могла бачити вповні її лице (Коб., І, 1956, 512);
Чорні брови його вигиналися ледь зламаним кутом, нагадуючи крила пташини, яка ось-ось розправить їх вповні (Шиян, Гроза.., 1956, 625).
Значення в інших словниках
- вповні — впо́вні прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- вповні — пр., (перейти дорогу) з повним посудом; (весна) у розквіті; (місяць) у повній фазі. Словник синонімів Караванського
- вповні — (уповні), присл. 1》 З наповненим посудом. 2》 У самому розквіті, у розпалі. Місяць уповні — місяць у фазі найбільшої видимості. 3》 рідко. Те саме, що цілком 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вповні — див. всеціло, цілком Словник чужослів Павло Штепа
- вповні — ВПО́ВНІ (УПО́ВНІ), присл. 1. З наповненим посудом. Тодорка якраз знімала відро з цямрини. – Переходь, переходь вповні, – сказав він, не зіскакуючи з воза (Б. Харчук). 2. Повністю, цілком. Я не могла бачити вповні її лице (О. Словник української мови у 20 томах
- вповні — Впо́вні, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)