вправляння

ВПРАВЛЯ́ННЯ¹ (УПРАВЛЯ́ННЯ), я, с.

Дія за знач. вправля́ти¹.

Майстри навчали учнів кровопускання, накладання лубків при переломах, вправляння вивихів (з газ.).

ВПРАВЛЯ́ННЯ², я, с.

Дія за знач. вправля́ти² і вправля́тися².

Вона могла дістати десь румунські книжки й читати їх для вправляння (Ірина Вільде);

Повне розпізнавання кольору настає у дітей наприкінці 3-го року. Але при вправлянні воно може з'явитися й раніше (з навч. літ.);

Без роздумування, без тривалого й постійного вправляння неможливо відразу щось розпочати й досягти в ньому успіхів (з публіц. літ.).

ВПРАВЛЯ́ННЯ³ див. управля́ння¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вправляння — вправля́ння 1 іменник середнього роду виправляння вправля́ння 2 іменник середнього роду тренування вправля́ння 3 іменник середнього роду управляння Орфографічний словник української мови
  2. вправляння — I (управляння), -я, с. Дія за знач. вправляти I. II -я, с. Дія за знач. вправляти II й вправлятися II. III див. управляння I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вправляння — ВПРАВЛЯ́ННЯ¹ (УПРАВЛЯ́ННЯ), я, с. Дія за знач. вправля́ти¹. Майстри навчали учнів кровопускання,.. накладання лубків при переломах, вправляння вивихів (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 39). ВПРАВЛЯ́ННЯ², я, с. Дія за знач. вправля́ти² й вправля́тися². Словник української мови в 11 томах