впурхувати
ВПУ́РХУВАТИ (УПУ́РХУВАТИ), ую, уєш, недок., ВПУРХНУ́ТИ (УПУРХНУ́ТИ), ну́, не́ш, док.
Пурхаючи, влітати куди-небудь (про птахів).
З шибки впурхує в кімнату зграя горобців (І. Драч);
Софії Леонівні здалось, що в залу впурхнув у вікно з акацій горобець (І. Нечуй-Левицький);
Синичка впурхнула у розчинене вікно і боязко залітала по кімнаті (О. Донченко);
// перен. Легко й швидко вбігати куди-небудь.
У двір легенько впурхнула Дуня Дацюк (В. Кучер);
До кімнати рішучим кроком увійшла Віра Засулич з книжкою під пахвою, за нею граційно впурхнула невеличка повновида Маруся Ковалевська (Ю. Хорунжий);
Упурхнуло у двері двоє дівчат, що були покидали залу (Валерій Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- впурхувати — впу́рхувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- впурхувати — (упурхувати), -ую, -уєш, недок., впурхнути (упурхнути), впурхну, впурхнеш, док. Пурхаючи, влітати куди-небудь (про птахів). || перен. Легко й швидко вбігати куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- впурхувати — ВЛІТА́ТИ (УЛІТА́ТИ) (летячи, проникати всередину чогось), ЗАЛІТА́ТИ, ВПУ́РХУВАТИ (УПУ́РХУВАТИ) (про птахів). — Док.: влеті́ти (улеті́ти), залеті́ти, впу́рхнути (упу́рхнути). Великі нічні метелики влітали у відчинені вікна (О. Словник синонімів української мови
- впурхувати — ВПУ́РХУВАТИ (УПУ́РХУВАТИ), ую, уєш, недок., ВПУРХНУ́ТИ (УПУРХНУ́ТИ), ну́, не́ш, док. Пурхаючи, влітати куди-небудь (про птахів). Зайшов у кімнату гурт дівчат, зовсім юних, — наче зграйка солов’їв впурхнула (Веч. Київ, 10.VI 1957, 1); // перен. Словник української мови в 11 томах