1. Словник української мови в 11 томах

впурхувати

ВПУ́РХУВАТИ (УПУ́РХУВАТИ), ую, уєш, недок., ВПУРХНУ́ТИ (УПУРХНУ́ТИ), ну́, не́ш, док. Пурхаючи, влітати куди-небудь (про птахів).

Зайшов у кімнату гурт дівчат, зовсім юних, — наче зграйка солов’їв впурхнула (Веч. Київ, 10.VI 1957, 1);

// перен. Легко й швидко вбігати куди-небудь.

Впурхнула [Настуся] в мою горницю, ніби десь у вікно з зеленого садка (Н.-Лев., IV, 1956, 231);

У двір легенько впурхнула Дуня Дацюк, ланкова на буряках (Кучер, Дорога.., 1958, 206).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. впурхувати — впу́рхувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. впурхувати — (упурхувати), -ую, -уєш, недок., впурхнути (упурхнути), впурхну, впурхнеш, док. Пурхаючи, влітати куди-небудь (про птахів). || перен. Легко й швидко вбігати куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. впурхувати — ВПУ́РХУВАТИ (УПУ́РХУВАТИ), ую, уєш, недок., ВПУРХНУ́ТИ (УПУРХНУ́ТИ), ну́, не́ш, док. Пурхаючи, влітати куди-небудь (про птахів). З шибки впурхує в кімнату зграя горобців (І. Драч); Софії Леонівні здалось, що в залу впурхнув у вікно з акацій горобець (І. Словник української мови у 20 томах
  4. впурхувати — ВЛІТА́ТИ (УЛІТА́ТИ) (летячи, проникати всередину чогось), ЗАЛІТА́ТИ, ВПУ́РХУВАТИ (УПУ́РХУВАТИ) (про птахів). — Док.: влеті́ти (улеті́ти), залеті́ти, впу́рхнути (упу́рхнути). Великі нічні метелики влітали у відчинені вікна (О. Словник синонімів української мови