1. Словник української мови у 20 томах

вражаючий

ВРАЖА́ЮЧИЙ¹ (УРАЖА́ЮЧИЙ), а, е.

Те саме, що вража́льний.

Хотілося чогось незвичайного, сильного, вражаючого, з глибоким, як казав один поет, віддихом (У. Самчук);

Дедалі більше чайок. Видовище вражаюче, мальовниче (О. Гончар);

Чим саме манила до себе Надія Сигида, не міг поки що збагнути. Якоїсь вражаючої краси в ній, здавалося, й не було (М. Сиротюк).

ВРАЖА́ЮЧИЙ² див. уража́ючий¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вражаючий — вража́ючий прикметник разючий Орфографічний словник української мови
  2. вражаючий — (уражаючий), -а, -е. Який уражає (див. вражати I 1)); разючий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вражаючий — Разючий Словник чужослів Павло Штепа
  4. вражаючий — див. значний Словник синонімів Вусика
  5. вражаючий — ВРАЖА́ЮЧИЙ, а, е. Який уражає ( див. вража́ти¹ 1); разючий. Дедалі більше чайок. Видовище вражаюче, мальовниче (Гончар, Тронка, 1963, 30); Радіо принесло нову вражаючу звістку про політ космічної автоматичної станції до планети Венера (Рад. Укр., 15.ІІ 1961, 3). Словник української мови в 11 томах