враза
ВРА́ЗА¹ (УРА́ЗА), и, ж., заст.
Несправедливо заподіяна образа, прикрість.
[Рогач:] Та тут, як бачу, опріч сивовусих дідів, тільки блазні? [Глоба:] Боляче дошкуля [дошкуляє], хвалю! [Деркач:] Митець на вразу! (М. Кропивницький);
Вона ніколи не зносила врази й зневаги від братів і сестер (О. Кобилянська);
Був він парубок доладний, хіба що пихатий, але я не мав до нього ні заздрості, ні урази, бо й не смів їх мати (Валерій Шевчук).
ВРА́ЗА² див. ура́за¹.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- враза — вра́за 1 іменник жіночого роду прикрість рідко вра́за 2 іменник жіночого роду рана Орфографічний словник української мови
- враза — I (ураза), -и, ж., заст. Несправедливо заподіяна образа, прикрість. II див. ураза I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- враза — ОБРА́ЗА (зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю), КРИ́ВДА, ЗНЕВА́ГА розм., ОБИ́ДА розм., ВРА́ЗА (УРА́ЗА) заст., ШВА́БА заст.; АФРО́НТ заст. Словник синонімів української мови
- враза — ВРА́ЗА¹ (УРА́ЗА), и, ж., заст. Несправедливо заподіяна образа, прикрість. Вона ніколи не зносила врази й зневаги від братів і сестер (Коб., II, 1956, 306); [Рогач:] Та тут, як бачу, опріч сивовусих дідів, тільки блазні? [Глоба:] Боляче дошкуля, хвалю!... Словник української мови в 11 томах