враза

ОБРА́ЗА (зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю), КРИ́ВДА, ЗНЕВА́ГА розм., ОБИ́ДА розм., ВРА́ЗА (УРА́ЗА) заст., ШВА́БА заст.; АФРО́НТ заст. (зроблена публічно). Пекучая ж образа та відчай не потухали в Ліди ув очах (Т. Осьмачка); Олена розплакалася. То не були сльози гіркого жалю чи невигоєної кривди (Ірина Вільде); (Мартіан:) Тепер твоє мовчання не поможе. Ти завдала мені тяжку зневагу (Леся Українка); Обида, що було стала пригасати, заворушилася ще з більшою силою (П. Панч); (Їжак:) Прощавай, Лисичко-сестричко! Відпусти мені всі гріхи, всі урази, якими я тебе вразив (І. Франко); Що значить афронт Леонтовича, я щось не зрозумів з вашого листа (М. Коцюбинський).

РА́НА (пошкодження тканини тіла або внутрішніх органів людини, тварини), ПОРА́НЕННЯ, УРА́ЗА (ВРА́ЗА) заст.; ПРОБО́ЇНА (крізна); ПОРІ́З (різана); ПОРУ́Б (рубана). В нього почалася цинга. Все тіло вкрилося ранами й синцями (З. Тулуб); Куля влучила в стегно, не зачепивши кістки. Поранення було легке (М. Руденко); Ми ж тебе хворого до себе прийняли, коло тебе ходили, врази твої гоїли. А ти от чим нам за се заплатив? (Панас Мирний); Він насьорбався холодної з гнилим запахом води, порвав на собі сорочку, затамував пробоїну в голові і з горем пополам доповз до хати (Григорій Тютюнник); Неглибокий поріз на долоні вже не кровоточив (М. Руденко); І вквітчався труп не маком, — порубом рицарським (Словник Б. Грінченка).