вредний

ВРЕ́ДНИЙ, а, е, розм.

Те саме, що ка́посний.

– Бур'ян! Шкідники! – Красиві ж, – я кажу, – квіти! – Красиві, та вредні. Краще б я ції краси не бачив. Більше б центнерів у мене в засіках зерна було (Остап Вишня);

– Такі вредні мухи на хуторі, не дають спати нізащо (М. Малиновська);

[Поліна К.:] Та чи вгамуєшся ти, вредна дитино? (І. Кочерга);

– Вона застара для тебе, надто вредна, взагалі – далека від ідеалу (А. Кокотюха).