вристь
ВРИСТЬ (УРИ́СТЬ), присл.
Те саме, що ри́ссю.
Ішли танкісти, мчалася кіннота .. Кіннота – вристь! Пілоти – в небеса! (А. Малишко);
[Головнокомандувач:] Ось вістовник біжить із гір уристь; Якби він нам приніс хорошу вість! (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вристь — вристь прислівник риссю незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- вристь — ВРИСТЬ (УРИ́СТЬ), присл. Те саме, що ри́ссю. Ішли танкісти, мчалася кіннота.. Кіннота — вристь! Пілоти — в небеса! (Мал., І, 1956, 157); [Головнокомандувач:] Ось вістовник біжить із гір уристь; Якби він нам приніс хорошу вість! (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 405). Словник української мови в 11 томах