1. Словник української мови у 20 томах

вринути

ВРИ́НУТИ (УРИ́НУТИ), ну, неш, док., рідко.

Те саме, що пори́ну́ти.

Прийшли музики, і гуртом вринули парубки. Цимбали брязнули, заянчала скрипка, забубонів бубон. По хаті закрутилися пари (У. Самчук);

Відвідування цієї виставки дало можливість уринути в дух і настрій давнини (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вринути — ври́нути дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. вринути — (уринути), -ну, -неш, док., рідко. Те саме, що поринути; потонути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вринути — ВРИ́НУТИ (УРИ́НУТИ), ну, неш, док., рідко. Те саме, що пори́нути; потонути. Словник української мови в 11 томах