вринути
ври́нути
(уринути), -ну, -неш, док., рідко.
Те саме, що поринути; потонути.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вринути — ври́нути дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- вринути — ВРИ́НУТИ (УРИ́НУТИ), ну, неш, док., рідко. Те саме, що пори́ну́ти. Прийшли музики, і гуртом вринули парубки. Цимбали брязнули, заянчала скрипка, забубонів бубон. По хаті закрутилися пари (У. Самчук); Відвідування цієї виставки дало можливість уринути в дух і настрій давнини (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- вринути — ВРИ́НУТИ (УРИ́НУТИ), ну, неш, док., рідко. Те саме, що пори́нути; потонути. Словник української мови в 11 томах