1. Словник української мови у 20 томах

вроїти

ВРО́ЇТИ (УРО́ЇТИ), вро́ю, вро́їш, док.:

◇ (1) Вро́їти собі́ – уявити, подумати про себе щось.

Дівчина готова вроїти собі, що справді будеш з нею женитися (О. Кобилянська);

Ось перед очима стоять Гіганти першорожденці Матері Землі. Прийшли на прю з богами. В хаосі зарозумілої темноти своєї собі уроїли, що вони – великани [велетні], тож і рівні богам (Н. Королева).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вроїти — вро́їти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вроїти — (уроїти), врою, вроїш, док. Уявити, подумати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вроїти — ВРО́ЇТИ (УРО́ЇТИ), вро́ю, вро́їш, док.: ◊ Вро́їти собі́ — уявити собі, подумати. Дівчина готова вроїти собі, що справді будеш з нею женитися (Коб., III, 1956, 30). Словник української мови в 11 томах