врубати

Значення в інших словниках

1. врубати — вруба́ти 1 дієслово доконаного виду вставити вруба́ти 2 дієслово доконаного виду рубаючи, заготовити яку-небудь кількість чогось Орфографічний словник української мови
2. врубати — I див. врубувати. II див. урубати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. врубати — (-аю, -аєш) недок., що; мол., жрм. Умикати щось. Вона машину водить — перший клас. Музику врубали і вперед (Ю. Покальчук, Те, що на споді). Словник жарґонної лексики української мови
4. врубати — ВСТАВЛЯ́ТИ (УСТАВЛЯ́ТИ) (закріплювати в чому-небудь), ВПРАВЛЯ́ТИ (УПРАВЛЯ́ТИ), ВРУ́БУВАТИ (УРУ́БУВАТИ). — Док.: вста́вити (уста́вити), впра́вити (упра́вити), вруба́ти (уруба́ти). Антон разом з військовим комендантом уставляв нове вікно (С. Словник синонімів української мови
5. врубати — ВРУБА́ТИ¹ див. вру́бувати. ВРУБА́ТИ² див. уруба́ти¹. Словник української мови в 11 томах