1. Словник української мови у 20 томах

врунитися

ВРУ́НИТИСЯ, иться, недок.

Покриватися густими зеленими сходами.

Обабіч дороги врунилась рання озимина (О. Десняк);

Поля густо вруняться (О. Гончар);

Уже за кілька днів для працівників хати-лабораторії прояснялася картина весняного лану: де вимерзло, вимокло, а де буде густо врунитися (Є. Доломан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. врунитися — вру́нитися дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. врунитися — (урунитися), -иться, недок. і док. Покриватися врунами; вирізнятися врунами (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. врунитися — ВРУ́НИТИСЯ (УРУ́НИТИСЯ), иться, недок. і док. Покриватися врунами; виділятися врунами (в 1 знач.). Побули вони в колгоспі… Де пшениця вруниться без краю (Мал., III, 1957, 283); Обабіч дороги врунилась рання озимина (Десняк, І, 1955, 451); Як уруниться хліб, то пускають скот пастись (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах