1. Словник української мови у 20 томах

вруно

ВРУ́НО¹ див. вру́на¹.

ВРУ́НО² див. вру́на².

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вруно — вру́но іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вруно — (уруно) див. вруна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вруно — I. СХО́ДИ мн. (перші паростки перев. посіяних рослин, що вийшли на поверхню ґрунту), ПОСІ́В розм.; ВРУ́НА мн., РУ́НА мн., РУНЬ поет. (молоді густі сходи); ПРО́РІСТЬ (густі сходи злакових або молоді пагони різних рослин). Словник синонімів української мови
  4. вруно — ВРУ́НО див. вру́на. Словник української мови в 11 томах