1. Словник української мови у 20 томах

вруніти

ВРУНІ́ТИ, і́є, недок., поет.

Те саме, що вру́нитися.

Земля вруніла прорістю (М. Бажан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вруніти — вруні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вруніти — Врунитися, зеленіти. Словник синонімів Караванського
  3. вруніти — (уруніти), -іє, недок. і док., поет. Те саме, що врунитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вруніти — ВРУНІ́ТИ (УРУНІ́ТИ), і́є, недок. і док., поет. Те саме, що вруни́тися. Земля вруніла прорістю (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 26). Словник української мови в 11 томах