1. Словник української мови у 20 томах

врізання

ВРІЗА́ННЯ (УРІЗА́ННЯ), я, с.

Дія за знач. врі́зати¹.

Орнаменти вирізьблювались методом інтарсії, тобто врізанням фігурних зображень та візерунків із пластинок дерева у поверхню дерев'яних предметів (з наук.-попул. літ.);

Підіймаючи або опускаючи важільним пристроєм ходові колеса планувальника, можна регулювати врізання ножів знаряддя в землю (з наук.-техн. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. врізання — вріза́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. врізання — I вр`ізання(урізання), -я, с. Дія за знач. врізати (урізати). II вріз`ання-я, с. Дія за знач. врізати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. врізання — ВРІЗА́ННЯ, я, с. Дія за знач. врі́зати¹. Підіймаючи або опускаючи важільним пристроєм ходові колеса [планувальника], можна регулювати врізання ножів знаряддя в землю (Колг. Укр , 1, 1958, 39). Словник української мови в 11 томах