врізати

Значення в інших словниках

1. врізати — врі́зати 1 дієслово доконаного виду устромити врі́зати 2 дієслово доконаного виду відокремити; поранити вріза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. врізати — I див. врізувати I. II див. урізати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. врізати — Жу, -жеш, док. Вдарити. Ти, хлопчику, чого ти отут нюняв у камеру? Та ти ж мав йому врізати ще на перших хвилинах (О. Ірванець). Саломон Самсонович. Ну, як я йому врізав, цьому хвастунові? (Л. Подерев'янський). Словник сучасного українського сленгу
4. врізати — див. вдарити Словник синонімів Вусика
5. врізати — вкороти́ти (врі́зати) язи́к (язика́) кому. Примусити кого-небудь менше говорити, обачніше висловлюватися або мовчати. — Ох, і лютував тоді дядько Володимир і все обіцяв комусь вкоротити язик (М. Фразеологічний словник української мови
6. врізати — ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
7. врізати — ВРІ́ЗАТИ¹ див. врі́зувати¹. ВРІ́ЗАТИ² див. урі́зати¹. ВРІЗА́ТИ див. врі́зувати¹. Словник української мови в 11 томах