1. Словник української мови у 20 томах

вселенський

ВСЕЛЕ́НСЬКИЙ (УСЕЛЕ́НСЬКИЙ), а, е.

1. Те саме, що загальноцерко́вний.

Основою канонічного права кожної православної церкви, крім Святого Письма, служать апостольські правила, постанови семи вселенських та десяти крайових соборів, а також правила святих отців (з наук. літ.);

У православ'ї існує традиційний поділ соборів на вселенські, помісні й архієрейські (з навч. літ.).

2. Всеохопний, загальний, всесвітній.

В чомусь я відступаю від отого вселенського правила – любити всіх однаково й страждати за всіх однаково (Ю. Мушкетик);

Важкі обвали літ і пам'яті провали. Але ж і дні настали – оцей вселенський гніт (В. Стус);

Чи знайдеться бодай один відчайдух, який кине виклик уселенському смутку, занепаду (В. Яворівський);

Ідея тоталітаризму розглядається як проблема вселенського зла в одній із його найбільш характерних форм (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вселенський — вселе́нський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вселенський — (уселенський), -а, -е. Загальноцерковний. Вселенський собор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вселенський — ВСЕЛЕ́НСЬКИЙ (УСЕЛЕ́НСЬКИЙ), а, е, заст. Загальноцерковний. Вселенський собор. Словник української мови в 11 томах