вселенськість

ВСЕЛЕ́НСЬКІСТЬ (УСЕЛЕ́НСЬКІСТЬ), кості, ж.

Властивість за знач. вселе́нський.

Збільшення вселенськості, спаяності всіх людських суспільств безупинно росте (із журн.);

Прихід Бога на землю, вселенськість Його любові вимагають від нас усіх оновити в наших серцях почуття істинного братерства з усіма (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me