всемеро

ВСЕ́МЕРО (УСЕ́МЕРО), присл.

1. У сім разів (при порівнянні).

Як буде він [злодій] знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому! (Біблія. Пер. І. Огієнка);

– Прошу всіх одягти окуляри, – запропонував він, – але добре запинайте сітку, щоб і найменший промінь світла не просочився під скло до очей: сила сонячного світла тут збільшена загалом рівно всемеро (Ю. Смолич).

2. На сім частин.

Шовкова червона краватка, зроблена за цікавою технологією (коли тканину складають усемеро), – яскраве довершення обраного стилю (із журн.).