вселятися
ВСЕЛЯ́ТИСЯ (УСЕЛЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., ВСЕЛИ́ТИСЯ (УСЕЛИ́ТИСЯ), вселю́ся, все́лишся, док.
1. куди і без дод., у що. Займати місце для проживання; поселятися.
Біля будинку була метушня: вселялися нові мешканці (О. Донченко);
Iзийду [піду] у пустиню i уселюся у горах Араратських (Г. Квітка-Основ'яненко);
Давай [стара пані] мене лаяти. Ще нахвалялась і бити. А ми .. того не дознавали од неї, поки не вселилась панночка (Марко Вовчок).
2. у кого, у кому, перен. Опановувати кого-небудь (про почуття, думки і т. ін.).
І вселявся в Юхима острах (Іван Ле);
В цю мить він утратив решту сподівань, що знайде Гізю, і з жалем відчув, як на місце терпкої туги вселяється в ньому чуже, не знане досі почуття спокою (Р. Іваничук);
В глибинах свідомості творився образ Олюсі – її мрії, що вселилися в душу і все скорили (В. Підмогильний).
Значення в інших словниках
- вселятися — вселя́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вселятися — (уселятися), -яюся, -яєшся, недок., вселитися (уселитися), вселюся, вселишся, док. 1》 без додатка і куди, у що. Займати приміщення (квартиру, будинок тощо); оселятися. 2》 у кого, перен. Опановувати кого-небудь (про почуття, думки тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вселятися — ВСЕЛЯ́ТИСЯ (УСЕЛЯ́ТИСЯ) (займати квартиру — приміщення, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИСЯ (УЛАШТО́ВУВАТИСЯ), ЗУПИНЯ́ТИСЯ (на деякий час). — Док.: всели́тися (усели́тися), влаштува́тися (улаштува́тися), зупини́тися. Словник синонімів української мови
- вселятися — ВСЕЛЯ́ТИСЯ (УСЕЛЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., ВСЕЛИ́ТИСЯ (УСЕЛИ́ТИСЯ), вселю́ся, все́лишся, док. 1. без додатка і куди, у що. Займати приміщення (квартиру, будинок тощо); оселятися. Біля будинку була метушня: вселялися нові мешканці (Донч. Словник української мови в 11 томах