1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вселятися

вселя́тися

(уселятися), -яюся, -яєшся, недок., вселитися (уселитися), вселюся, вселишся, док.

1》 без додатка і куди, у що. Займати приміщення (квартиру, будинок тощо); оселятися.

2》 у кого, перен. Опановувати кого-небудь (про почуття, думки тощо).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вселятися — вселя́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вселятися — ВСЕЛЯ́ТИСЯ (УСЕЛЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., ВСЕЛИ́ТИСЯ (УСЕЛИ́ТИСЯ), вселю́ся, все́лишся, док. 1. куди і без дод., у що. Займати місце для проживання; поселятися. Біля будинку була метушня: вселялися нові мешканці (О. Словник української мови у 20 томах
  3. вселятися — ВСЕЛЯ́ТИСЯ (УСЕЛЯ́ТИСЯ) (займати квартиру — приміщення, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИСЯ (УЛАШТО́ВУВАТИСЯ), ЗУПИНЯ́ТИСЯ (на деякий час). — Док.: всели́тися (усели́тися), влаштува́тися (улаштува́тися), зупини́тися. Словник синонімів української мови
  4. вселятися — ВСЕЛЯ́ТИСЯ (УСЕЛЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., ВСЕЛИ́ТИСЯ (УСЕЛИ́ТИСЯ), вселю́ся, все́лишся, док. 1. без додатка і куди, у що. Займати приміщення (квартиру, будинок тощо); оселятися. Біля будинку була метушня: вселялися нові мешканці (Донч. Словник української мови в 11 томах