всеможний

ВСЕМО́ЖНИЙ (УСЕМО́ЖНИЙ), а, е.

Те саме, що всемогу́тній 1.

Як і всі підлітки, вважав [Федько], що його тато всеможний і здатний вершити більшу справу, ніж йому доручено (Є. Доломан);

Дмитро поривався викликати “швидку”, але Софiя сказала: навiть всеможний педiатр їхнього мiста, Сивокiнь, не зарадить хворобi, треба перечекати (В. Яворівський);

І в творчім захваті всеможний труд таїться, І творчий захват – в кожному труді (М. Бажан).