всеможність
ВСЕМО́ЖНІСТЬ (УСЕМО́ЖНІСТЬ), ності, ж.
Властивість за знач. всемо́жний.
Хочу, щоб ви збагнули всеможність людини, хочу, щоб ви прийняли в свою душу іскру вогню Прометея (О. Бердник);
Трагедія Чорнобиля розвіяла міф про стабільність життя вселюдства й прогресу, неминуче зумовлювані урбанізацією, технологізацією, глобалізацією, всеможністю науки та ринкової економіки (з наук.-попул. літ.);
Відчувається, що актор знає якусь приголомшливу таємницю творчості, яка дарує йому безоглядну всеможність (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me