всеможність

ВСЕМО́ЖНІСТЬ (УСЕМО́ЖНІСТЬ), ності, ж.

Властивість за знач. всемо́жний.

Хочу, щоб ви збагнули всеможність людини, хочу, щоб ви прийняли в свою душу іскру вогню Прометея (О. Бердник);

Трагедія Чорнобиля розвіяла міф про стабільність життя вселюдства й прогресу, неминуче зумовлювані урбанізацією, технологізацією, глобалізацією, всеможністю науки та ринкової економіки (з наук.-попул. літ.);

Відчувається, що актор знає якусь приголомшливу таємницю творчості, яка дарує йому безоглядну всеможність (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me