всипати

ВСИПА́ТИ¹ (УСИПА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВСИ́ПАТИ (УСИ́ПАТИ), плю, плеш; мн. вси́плють; док.

1. що. Насипати, наливати щось у що-небудь.

Я сів за стіл та почав борщу в тарілку всипати (Панас Мирний);

Мирон завжди, коли всипав у всипище своє зерно, зупинявся перед ним (М. Стельмах);

Налили йому пива п'яного, Меду всипали найсолодшого (П. Грабовський);

Паліх всипав у келих старки і подав Охрімові. Той .. одним махом випив (Д. Мордовець);

Вже коні стомлені заведено до стайні, І всипали вівса їм конярі (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).

2. перев. док., перен., розм. Швидко ввійти гуртом до якого-небудь приміщення.

От, чую, щось затупоче .. у хату .. зграя дітей усипле (Марко Вовчок).

3. тільки док., кого і без дод., розм. Те саме, що відшмага́ти.

Ну, зараз він [батько] йому всипле, аж не знатиме, яким місцем сідати (Ю. Смолич).

Дава́ти / да́ти (вси́пати) рі́зок (патикі́в) див. дава́ти.

◇ (1) Вси́пати (врі́зати, да́ти, зада́ти) гаря́чих кому і без дод. – покарати різками, висікти кого-небудь.

– Бреше! бреше! Задамо йому гарячих! – ґвалтували друзі кругом Довбні (Панас Мирний);

– Не пішов би він [мужик] красти панського лісу [панський ліс], якби йому всипав гарячих! (М. Коцюбинський);

– Нічого не вдієш – знімаю [одяг]. Знову врізали гарячих (Ю. Збанацький);

– Ану, дайте ще й цьому кілька гарячих! (М. Ю. Тарновський);

(2) Вси́пати (зада́ти) по (рідко під) пе́рше (шо́сте) число́ кому і без дод. – суворо покарати, провчити кого-небудь.

– Кинувся кожен: де Маковей? Де телефоніст? Розшукати негайно! Всипати по перше число! (О. Гончар);

[Одарка:] Нічого! На чоловіків піднажмем – і собівартість знизимо .. [Уляна:] Треба нажать! Зібрати збори та всипати їм під перше число! (О. Коломієць);

– Я вам покажу “точно!” – спалахнув Гречкун. – Чого не доповіли про готовність батальйону? Я вам всиплю по шосте число! Я вас навчу воювати (Ю. Бедзик);

(3) Вси́пати (ки́нути, вки́нути і т. ін.) при́ску за очку́р (за па́зуху) кому – завдати неприємностей кому-небудь.

[Михайло:] Слухай, Катре, не муч мене! Щоб я більше не чув про Дмитра! Не поминай мені про нього! Тут прийдеш до тебе порозкошувати душею, впитися коханням, – а ти мені вкинеш приску за пазуху (М. Старицький);

[Економ:] Гляди, щоб ми не всипали тобі за очкур приску! (С. Васильченко);

(4) Вси́пати на галушки́ кому – дуже вилаяти або суворо покритикувати кого-небудь.

– Прокіп хіба не попереджав тебе? Ілько не відповів. – Ну, за це доведеться старому на галушки всипати... Я ж просив його... (А. Хорунжий);

Дава́ти / да́ти (вси́пати, зада́ти і т. ін.) бо́бу див. дава́ти;

Дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти, вси́пати і т. ін.) хльо́сту (хло́сту, хльо́ру і т. ін.) див. дава́ти;

Да́ти (вси́пати, зада́ти) / дава́ти (задава́ти) бере́зової ка́ші див. дава́ти.

ВСИ́ПАТИ¹ див. всипа́ти¹.

ВСИПА́ТИ² див. усипа́ти¹.

ВСИ́ПАТИ² див. усипа́ти¹.