1. Словник української мови в 11 томах

всипати

ВСИ́ПАТИ див. всипа́ти¹.

ВСИПА́ТИ¹ (УСИПА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВСИ́ПАТИ (УСИ́ПАТИ), плю, плеш; мн. вси́плють; док.

1. перех. Насипати, наливати щось у що-небудь.

Я сів за стіл та почав борщу в тарілку всипати (Мирний, IV, 1955, 361);

Мирон завжди, коли всипав у всипище своє зерно, зупинявся перед ним (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 45);

Налили йому пива п’яного, Меду всипали найсолодшого (Граб., II, 1959, 372);

Вже коні стомлені заведено до стайні, І всипали вівса їм конярі (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 32).

2. перев. док., неперех., перен., розм. Швидко ввійти гуртом до якого-небудь приміщення.

От, чую, щось затупоче.. у хату ..зграя дітей усипле (Вовчок, І, 1955, 110).

3. тільки док., перех. і неперех., розм. Те саме, що відшмага́ти.

Його покликали в волость і, хоч він був десяцьким, хотіли його простягти і всипать десять різок (Н.-Лев., II, 1956, 377);

Ну, зараз він [батько] йому всипле, аж не знатиме, яким місцем сідати (Смолич, Світанок.., 1953, 16).

◊ Вси́пати бере́зової ка́ші (бо́бу, пе́рцю і т. ін.) кому-побити кого-небудь.

Вона їм всипле березової каші. Вони пам’ятатимуть, як треба матір слухати й поважати (Кучер, Чорноморці, 1956, 414);

Кинулися [господарі] на нього [вовка] і.. всипали йому такого бобу, що пару день нікуди не ходив, тілько лежав у лісі та вилизувався (Фр., IV, 1950, 87).

ВСИПА́ТИ² див. усипа́ти¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всипати — вси́пати дієслово доконаного виду всипа́ти 1 дієслово недоконаного виду насипати, наливати щось всипа́ти 2 дієслово недоконаного виду розкидаючи, сиплячи що-небудь, покривати поверхню Орфографічний словник української мови
  2. всипати — Насипати, об-, за-, (борщ) наливати; док. ВСИПАТИ, (кому) П. відшмагати кого; (бобу) ІД. дати чосу <�бобу, прочухана>, полатати боки. Словник синонімів Караванського
  3. всипати — див. всипати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. всипати — ВСИПА́ТИ¹ (УСИПА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВСИ́ПАТИ (УСИ́ПАТИ), плю, плеш; мн. вси́плють; док. 1. що. Насипати, наливати щось у що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  5. всипати — вси́пати 1. набити (м, ср, ст): Добре йому всипав в приписове місце, буде пам'ятати, як треба до родичів говорити (Авторка)|| = вигаратати 2. вилаяти, висварити, зганьбити (м, ср, ст)|| = збештати ◊ вси́пати бо́бу → всипати... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. всипати — вси́пати (врі́зати, да́ти) гаря́чих кому і без додатка. Покарати різками, висікти когось. Всипати п’ятдесят гарячих, щоб знала, як книжки красти (Панас Мирний); — Не пішов би він (мужик) красти панського лісу, якби йому всипав гарячих! (М. Фразеологічний словник української мови
  7. всипати — ВІДШМАГА́ТИ (дуже побити різкою, батогом, нагайкою і т. ін.), ВИ́СІКТИ, ВІДСТЬОБА́ТИ, ВИ́СТЬОБАТИ, ПОШМАГА́ТИ, ВИ́ШМАГАТИ, НАШМАГА́ТИ розм., ВСИ́ПАТИ розм., ВИ́БАТОЖИТИ розм., ВИ́ПОРОТИ розм., ВИ́ХВОРОСТИТИ розм., ВІДХЛЬОСТА́ТИ розм., НАХЛЬОСТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови