1. Словник української мови у 20 томах

вскач

ВСКАЧ (УСКА́Ч), присл.

Скачучи; навскач.

Аж доколи Ілько вскач мав пускати свого коня, коли ззаду Матюшин вороний насідав (А. Головко);

Було видно, як по меншому шляху мчали вскач вершники (І. Багряний);

Цар, піп і пан вмостились верхи на кріпакові й гонять ускач (Василь Шевчук);

– Можеш на коні сидіти?! – І можу сидіти, і можу й ускач гнати! (Ю. Логвин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вскач — вскач прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вскач — (ускач), присл. Те саме, що навскоки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вскач — Гатала, чвалом, див. галоп, навскач, ускач Словник чужослів Павло Штепа
  4. вскач — див. бігом Словник синонімів Вусика
  5. вскач — ВЧВАЛ (УЧВА́Л) (про коня — найшвидшим бігом, роблячи стрибки), ЧВА́ЛОМ, ВСКАЧ (УСКА́Ч), НАВСКА́Ч, НАВСКО́КИ, КАР'Є́РОМ, ГАЛО́ПОМ, ВСКО́КИ (УСКО́КИ), СКО́КОМ, СКО́ЧКИ розм., СКОЧАКА́ розм., СКА́ЧКИ розм. Словник синонімів української мови
  6. вскач — ВСКАЧ (УСКА́Ч), присл. Те саме, що навскоки́. Аж доколи Ілько вскач мав пускати свого коня, коли ззаду Матюшин вордний насідав (Головко, II, 1957, 141). Словник української мови в 11 томах