1. Словник української мови у 20 томах

всує

ВСУ́Є, присл., ц.-с.

Марно, даремно.

[Варнак:] Я сам, як бачиш, марне, всує, Я сам занівечив свій вік (Т. Шевченко);

Ніхто нас не зломив, І всує вороги на наше царство зляться (П. Куліш);

Не скаже за, не скаже й проти. Від нього правди ждати всує (С. Воскрекасенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всує — всу́є прислівник марно, даремно незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. всує — присл., уроч. Марно, даремно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. всує — всує (всуе) марно, даремно, дарма Словник застарілих та маловживаних слів
  4. всує — ДАРЕ́МНО (ДАРЕ́МНЕ рідше) (без сподіваних наслідків), ДАРМА́ (ДА́РМА рідше) (ДА́РМО рідше), МА́РНО (МА́РНЕ), БЕЗПЛІ́ДНО, БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНО, БЕЗУСПІ́ШНО, ТАК розм., ДА́РОМ розм., ЗАДА́РОМ розм., НАДАРЕ́МНО (НАДАРЕ́МНЕ) розм., ДУ́РНО розм. Словник синонімів української мови
  5. всує — ВСУ́Є, присл., ц.-с. Марно, даремно. [Варнак:] Я сам, як бачиш, марне, всує, Я сам занівечив свій вік (Шевч., II, 1953, 62); Не скаже за, не скаже й проти. Від нього правди ждати всує (Воскр., Цілком.., 1947, 96). Словник української мови в 11 томах