втиратися

ВТИРА́ТИСЯ¹ (УТИРА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВТЕ́РТИСЯ (УТЕ́РТИСЯ), втру́ся, втре́шся, док.

1. тільки 3 ос., у що. Входити, проникати всередину чогось при натиранні.

Препарат легко втирається у шкіру завдяки його водній основі (із журн.).

2. у що, до кого – чого і на що, розм. Втискуватися, влізати, входити куди-небудь.

Марко втерся в натовп, поклав парубкові на плече одну руку (І. Микитенко);

Хома, нарешті, збив своїм конем .. козачу кухню, втерся на її місце (О. Гончар);

// перен. Пробиратися, проникати в певне середовище, товариство за допомогою різних хитрощів.

Ледачі пройдисвіти .. втирались у професорство, мов у яку канцелярію задля “жалування” та чину (І. Нечуй-Левицький);

Вони зараз же таки й втерлися до його в товариство. Пили на його кошт; гуляли за його добро (Панас Мирний);

– Були ще справи, – продовжував молодий, – коли я знешкодив одну негідницю, яка, втершися до підпілля, видавала наших... (Ю. Яновський).

3. тільки недок. Пас. до втира́ти¹.

На ніч мазь втирається у хворі місця; пов'язку з маззю треба тримати до ранку (з наук.-попул. літ.).

◇ (1) Вте́ртися (вкра́стися) / втира́тися (вкрада́тися) в дові́р'я (в дові́ру) до кого, рідше кого, зневажл. – домогтися чиєїсь прихильності, любові і т. ін. будь-якими засобами.

Невтомні підлабузники, зажерливі хапуги, пройдисвіти й горлорізи крутилися довкола султанського трону.., щоб втертися в довір'я до падишаха (П. Загребельний);

– Ще з-під Києва почав я стежити за гетьманом Лободою, пане Северине. Для цього в довіру до нього втерся (Іван Ле);

Вже більше року услуговував він ворогові, чинячи диверсії в партизанському загоні “Сокіл”. Йому вдалося вкрастися в довір'я командування (Д. Бедзик);

Агент примовочками, смішком, багатозначними натяками то сяк, то так підкочується до дядьків, втирається в довір'я (М. Стельмах);

– Пане сотнику, накажіть, хай цей злодій заспіває. Він .. красно співає, тому і втирається в довір'я дяків... (Валерій Шевчук).

ВТИРА́ТИСЯ² див. утира́тися¹.