втоплення

ВТО́ПЛЕННЯ (УТО́ПЛЕННЯ), я, с.

Дія за знач. втопи́ти.

Майор .. продовжував: – Крім того, з однієї групи туристів, яка прибула вчора.., зник один іноземний підданий, спровокувавши утоплення (О. Сизоненко);

Утоплення настає внаслідок потрапляння води в дихальні шляхи та заповнення нею легенів, що призводить до зупинки дихання (з навч. літ.);

Медики нічим не змогли допомогти юнакові, оскільки з моменту його втоплення минуло близько години (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me