1. Словник української мови у 20 томах

втоплениця

ВТО́ПЛЕНИЦЯ (УТО́ПЛЕНИЦЯ), і, ж.

Жін. до вто́пленик.

У мокрому, замащеному в твань весільному платті лежала утоплениця (Л. Дмитерко);

– Ой, .. зненацька заголосила [Докія] .. – Та я ж і злодійка-а-а... Я ж і втоплениця. Та до мене ж і руками чистими тепер не можна доторкнути-и-ися... І для чого ж вони мене спасли-и-и... (Микита Чернявський);

Скільки не приїздив після того Папуша, завжди гірко зітхав, згадуючи свою “дорогу утопленицю” (В. Нестайко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втоплениця — вто́плениця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. втоплениця — (утоплениця), -і. Жін. до втопленик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. втоплениця — ВТО́ПЛЕНИЦЯ (УТО́ПЛЕНИЦЯ), і, ж. Жін. до вто́пленик. У мокрому, замащеному в твань весільному платті лежала утоплениця (Дмит., Наречена, 1959, 230). Словник української мови в 11 томах