втопленик
ВТО́ПЛЕНИК (УТО́ПЛЕНИК), а, ч.
Той, хто втопився, загинув у воді.
Рвуча вода мусила вже .. викинути втопленика десь на беріг [берег] (І. Франко);
Посинілий утопленик лежав на пристані, прикритий парусиною (М. Трублаїні);
Говорять, що колись утопився у тому вирі якийсь п'яничка-чоботар, .. утопленика забрало, а чоботи викинуло (Григорій Тютюнник);
* У порівн. Обличчя в Лукії синє, як у втопленика (О. Донченко).
◇ (1) Як [тому́] вто́пленику (вто́пленому), зі сл. везти, щастити і т. ін., ірон. – уживається для вираження повного заперечення змісту зазначених слів; зовсім не (везе, щастить).
Везе йому, як тому втопленику (прислів'я);
На п'ятий день заявився Марко .. – Щастить тобі [Тимку], як утопленику, – засміявся він. – Орися кличе (Григорій Тютюнник).
Значення в інших словниках
- втопленик — вто́пленик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- втопленик — див. ПОТОПЕЛЬНИК Словник синонімів Караванського
- втопленик — (утопленик), -а, ч. Той, хто втопився, загинув у воді. Великий тлумачний словник сучасної мови
- втопленик — УТО́ПЛЕНИК (ВТО́ПЛЕНИК) (той, хто утопився або кого утопили), УТО́ПЛЕНИЙ (ВТО́ПЛЕНИЙ), ПОТО́ПЛЕНИЙ, ПОТОПЕ́ЛЬНИК розм., ТО́ПЕЛЬНИК діал. Він невпевнено киває кудись.. жовтосиньою, як в утопленика, рукою (Ю. Словник синонімів української мови
- втопленик — ВТО́ПЛЕНИК (УТО́ПЛЕНИК), а, ч. Той, хто втопився, загинув у воді. Рвуча вода мусила вже або викинути втопленика десь на беріг, або занести (Фр., IV, 1950, 391); Говорять, що колись утопився у тому вирі якийсь п’яничка-чоботар,.. Словник української мови в 11 томах