втопленик
УТО́ПЛЕНИК (ВТО́ПЛЕНИК) (той, хто утопився або кого утопили), УТО́ПЛЕНИЙ (ВТО́ПЛЕНИЙ), ПОТО́ПЛЕНИЙ, ПОТОПЕ́ЛЬНИК розм., ТО́ПЕЛЬНИК діал. Він невпевнено киває кудись.. жовтосиньою, як в утопленика, рукою (Ю. Збанацький); Од річі сей Турн роз'ярився, Як втопленик посинів ввесь (І. Котляревський); Кульжан вже лежала осторонь, а Жайсан робив їй штучне дихання так, як на його очах колись робили його яїцькі козаки утопленому (З. Тулуб); Витягав якесь баговиння, зачіпав вербове корчомаччя, крок за кроком посуваючись далі: потоплених ніде не було (О. Гончар); (Мандрівник:) Ти, Бавкідо, одходила потопельника тоді (переклад М. Лукаша); Там обпухле тіло, мов у топельника (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- втопленик — вто́пленик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- втопленик — див. ПОТОПЕЛЬНИК Словник синонімів Караванського
- втопленик — (утопленик), -а, ч. Той, хто втопився, загинув у воді. Великий тлумачний словник сучасної мови
- втопленик — ВТО́ПЛЕНИК (УТО́ПЛЕНИК), а, ч. Той, хто втопився, загинув у воді. Рвуча вода мусила вже .. викинути втопленика десь на беріг [берег] (І. Франко); Посинілий утопленик лежав на пристані, прикритий парусиною (М. Словник української мови у 20 томах
- втопленик — ВТО́ПЛЕНИК (УТО́ПЛЕНИК), а, ч. Той, хто втопився, загинув у воді. Рвуча вода мусила вже або викинути втопленика десь на беріг, або занести (Фр., IV, 1950, 391); Говорять, що колись утопився у тому вирі якийсь п’яничка-чоботар,.. Словник української мови в 11 томах