1. Словник синонімів української мови

втоплений

УТО́ПЛЕНИК (ВТО́ПЛЕНИК) (той, хто утопився або кого утопили), УТО́ПЛЕНИЙ (ВТО́ПЛЕНИЙ), ПОТО́ПЛЕНИЙ, ПОТОПЕ́ЛЬНИК розм., ТО́ПЕЛЬНИК діал. Він невпевнено киває кудись.. жовтосиньою, як в утопленика, рукою (Ю. Збанацький); Од річі сей Турн роз'ярився, Як втопленик посинів ввесь (І. Котляревський); Кульжан вже лежала осторонь, а Жайсан робив їй штучне дихання так, як на його очах колись робили його яїцькі козаки утопленому (З. Тулуб); Витягав якесь баговиння, зачіпав вербове корчомаччя, крок за кроком посуваючись далі: потоплених ніде не було (О. Гончар); (Мандрівник:) Ти, Бавкідо, одходила потопельника тоді (переклад М. Лукаша); Там обпухле тіло, мов у топельника (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втоплений — вто́плений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. втоплений — див. ПОТОПЕЛЬНИК Словник синонімів Караванського
  3. втоплений — (утоплений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до втопити 1), 4). || у знач. прикм. || у знач. ім. втоплений (утоплений), -ного, ч.; втоплена (утоплена), -ної, ж. Те саме, що втопленик, втоплениця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. втоплений — ВТО́ПЛЕНИЙ (УТО́ПЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до втопи́ти 1. Пливе, пливе [рибалонька]... от-от доплив! Пірнув, виринає – І утоплену Ганнусю На берег виносить (Т. Шевченко); У ставу знайшли утоплену Катрю ковалеву... (А. Словник української мови у 20 томах
  5. втоплений — ВТО́ПЛЕНИЙ (УТО́ПЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до втопи́ти 1, 4; // у знач. прикм. Пливе, пливе [рибалонька кучерявий]… от-от доплив! Пірнув, виринає — І утоплену Ганнусю На берег виносить (Шевч. Словник української мови в 11 томах