втоплений

вто́плений

(утоплений), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до втопити 1), 4).

|| у знач. прикм.

|| у знач. ім. втоплений (утоплений), -ного, ч.; втоплена (утоплена), -ної, ж. Те саме, що втопленик, втоплениця.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втоплений — вто́плений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. втоплений — див. ПОТОПЕЛЬНИК Словник синонімів Караванського
  3. втоплений — ВТО́ПЛЕНИЙ (УТО́ПЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до втопи́ти 1. Пливе, пливе [рибалонька]... от-от доплив! Пірнув, виринає – І утоплену Ганнусю На берег виносить (Т. Шевченко); У ставу знайшли утоплену Катрю ковалеву... (А. Словник української мови у 20 томах
  4. втоплений — УТО́ПЛЕНИК (ВТО́ПЛЕНИК) (той, хто утопився або кого утопили), УТО́ПЛЕНИЙ (ВТО́ПЛЕНИЙ), ПОТО́ПЛЕНИЙ, ПОТОПЕ́ЛЬНИК розм., ТО́ПЕЛЬНИК діал. Він невпевнено киває кудись.. жовтосиньою, як в утопленика, рукою (Ю. Словник синонімів української мови
  5. втоплений — ВТО́ПЛЕНИЙ (УТО́ПЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до втопи́ти 1, 4; // у знач. прикм. Пливе, пливе [рибалонька кучерявий]… от-от доплив! Пірнув, виринає — І утоплену Ганнусю На берег виносить (Шевч. Словник української мови в 11 томах