1. Словник української мови у 20 томах

втручання

ВТРУЧА́ННЯ (УТРУЧА́ННЯ), я, с., у що, до чого і без дод.

Дія за знач. втруча́тися 2.

Хай розійдуться, коли судилось, та без мого втручання до їх (Ганна Барвінок);

Ніхто не може зазнавати втручання в його [громадянина] особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України (Конституція України);

Сьогодні втручання людини в навколишню природу стало в багатьох випадках згубним (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втручання — втруча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. втручання — Послідовність дій або план дій зі сторони соціального робітника або іншого працівника соціальної служби, які він / вона реалізують за участю клієнта або від його імені. англ. intervention; нім. Intervention [v] f=, -en; угор. beavatkozás; рос. вмешательство. Словник із соціальної роботи
  3. втручання — (утручання), -я, с., у що, до чого і без додатка. Дія за знач. втручатися 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. втручання — Втруча́ння, -ння, -нню, -нням в що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. втручання — ВТРУЧА́ННЯ (УТРУЧА́ННЯ), я, с., у що, до чого і без додатка. Дія за знач. втруча́тися 2. Хай розійдуться, коли судилось, та без мого втручання до їх (Барв., Опов.., 1902, 539); Комуністична партійність закликає літературу до активного втручання в життя (Талант.., 1958, 171). Словник української мови в 11 томах