1. Словник української мови у 20 томах

втрійку

ВТРІ́ЙКУ (УТРІ́ЙКУ), присл., діал.

Утрьох.

Втрійку до брами йшли. Марія Федорівна посередині, молоді по боках (Б. Лепкий);

Йшли втрійку по Садовій: попереду Хана, за нею Магда з Марією (С. Тудор);

Звечора, лежачи горілиць, вони втрійку співали (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втрійку — втрі́йку прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. втрійку — втрі́йку утрьох (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. втрійку — ВТРІ́ЙКУ (УТРІ́ЙКУ), присл., діал. Утрьох. Йшли втрійку по Садовій: попереду Хана, за нею Магда з Марією (Тудор, Народження, 1941, 15). Словник української мови в 11 томах