втрійку
ВТРІ́ЙКУ (УТРІ́ЙКУ), присл., діал. Утрьох.
Йшли втрійку по Садовій: попереду Хана, за нею Магда з Марією (Тудор, Народження, 1941, 15).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- втрійку — втрі́йку прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- втрійку — ВТРІ́ЙКУ (УТРІ́ЙКУ), присл., діал. Утрьох. Втрійку до брами йшли. Марія Федорівна посередині, молоді по боках (Б. Лепкий); Йшли втрійку по Садовій: попереду Хана, за нею Магда з Марією (С. Тудор); Звечора, лежачи горілиць, вони втрійку співали (І. Багряний). Словник української мови у 20 томах
- втрійку — втрі́йку утрьох (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт