1. Словник української мови у 20 томах

втузівець

ВТУ́ЗІВЕЦЬ, вця, ч., заст.

Студент втузу.

Втузівці працювали на виробництві чотири дні на тиждень по три з половиною години, після чого, не виходячи за межі заводу, займалися у спеціально підготовлених аудиторіях (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втузівець — вту́зівець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови