втузівець

вту́зівець

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втузівець — ВТУ́ЗІВЕЦЬ, вця, ч., заст. Студент втузу. Втузівці працювали на виробництві чотири дні на тиждень по три з половиною години, після чого, не виходячи за межі заводу, займалися у спеціально підготовлених аудиторіях (з газ.). Словник української мови у 20 томах