втуплювати

ВТУ́ПЛЮВАТИ (УТУ́ПЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВТУ́ПИТИ (УТУ́ПИТИ), плю, пиш; мн. вту́плять; док., що, в кого – що.

Зосереджувати погляд на комусь, чомусь, не відводячи очей.

Весь ясний соняшниковий світ стояв нерухомо, наче хор вродливих дітей, що втупили у височінь свої радісні обличчя (О. Довженко);

Він став на порозі, втупивши в Сахно свої чорні, непрозорі окуляри (Ю. Смолич);

Бумблякевич ще більше почервонів і ще нижче втупив голову в книжку (Ю. Винничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

втуплювати — вту́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
втуплювати — (утуплювати), -юю, -юєш, недок., втупити (утупити), -плю, -пиш; мн. втуплять; док., перех., в кого – що, у сполуч. зі сл. очі, погляд, зір. Довго або пильно, уважно вдивлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
втуплювати — вту́пити / вту́плювати о́чі (зір, по́гляд) у кого—що. Довго вдивлятися в кого-, що-небудь (перев. бездумно, не сприймаючи баченого). — Олександра була школярка першого року... Вона сиділа, низько похнюпивши голову і втупивши очі у свій стіл (Б. Фразеологічний словник української мови
втуплювати — ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка... Словник синонімів української мови
втуплювати — ВТУ́ПЛЮВАТИ (УТУ́ПЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВТУ́ПИТИ (УТУ́ПИТИ), плю, пиш; мн. вту́плять; док., перех., в кого — що, у сполуч. зі сл. очі, погляд, зір. Довго або пильно, уважно вдивлятися. Словник української мови в 11 томах