втуплюватися

ВТУ́ПЛЮВАТИСЯ (УТУ́ПЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., ВТУ́ПИТИСЯ (УТУ́ПИТИСЯ), плюся, пишся; мн. вту́пляться; док., в кого – що.

Довго або пильно вдивлятися.

Вона кладе слухавку і заціпеніло втуплюється в мене (А. Дністровий);

Якби звинувачувала, совістила, дорікала, він би якось пручався, виправдовувався, а то ж затялася в мовчанці. Сидить, утупилася в шибку і мовчить (Микита Чернявський);

* Образно. Забиті криниці, як незрячі, втупилися у небесну безвість (В. Яворівський).

◇ (1) Вту́питися (вп'я́литися, вли́пнути, втелю́щитися) / вту́плюватися (вп'я́люватися, влипа́ти, втелю́щуватися) очи́ма (по́глядом) в кого – що – пильно вдивитися в кого-, що-небудь, перев. виражаючи яке-небудь почуття.

Він міцно влип очима в паротяга й не може їх одірвати (Г. Епік);

Павло втелющився очима на вікно так, немов за ним борюкалися леви, яких він уперше бачив (Григорій Тютюнник);

Дикою нещадною силою віяло від незнайомця, що сидів, втупившись поглядом у вогонь (А. Дімаров);

Ще в коридорі він влип очима в розвішані на високих, помальованих начорно стінах ікони (П. Загребельний);

Він розгортає книгу, довгим, невидющим поглядом втуплюється в жовту сторінку (Ю. Бедзик);

Скільки не влипали очима відвідувачі виставки в картину, так і не зрозуміли задуму художника (з газ.).