вуглеводні

ВУГЛЕВО́ДНІ, ів, мн. (одн. вуглево́день, дню, ч.).

Органічні сполуки, до складу молекул яких входять лише атоми вуглецю й водню.

У природі вуглеводні зустрічаються в рідкому, твердому і газоподібному станах. У розсіяному вигляді вони наявні в атмосфері та воді, в концентрованому – у покладах вугілля, нафти, газу (з наук.-попул. літ.);

Природний газ, як і нафта, складається в основному зі сполук вуглецю і водню, які називають вуглеводнями (з навч. літ.);

Вогні [на болоті] дуже зацікавили Панкратова. – Це доказ того, – пояснив він, – що під землею є багато речовин, які мають вуглеводень (О. Донченко);

Який склад паперу, я знаю. Це целюлоза, тобто прості вуглеводні (М. Білкун).

△ (1) Аромати́чні вуглево́дні – вуглеводні, молекули яких містять бензольне ядро.

Основним джерелом отримання ароматичних вуглеводнів служить кам'яновугільна смола, нафта і нафтопродукти (з наук.-попул. літ.);

(2) Аліциклі́чні вуглево́дні – насичені та ненасичені вуглеводні, молекули яких містять циклічну структуру.

Поняття “нафтопродукти” в гідрохімії умовно обмежується вуглеводневою фракцією (аліфатичні, ароматичні, аліциклічні вуглеводні) (з навч. літ.);

(3) Ациклі́чні (аліфати́чні) вуглево́дні – вуглеводні, молекули яких не містять циклічних структур.

Пентани – це насичені ациклічні вуглеводні, які містяться в нафті, сланцевій смолі, а також входять до складу палив (з навч. літ.);

(4) Наси́чені вуглево́дні – те саме, що алка́ни.

Насичені вуглеводні застосовують головним чином у складі палив як сировину для хімічної та нафтохімічної промисловості (з наук.-попул. літ.);

(5) Ненаси́чені вуглево́дні – вуглеводні, молекули яких містять подвійні або потрійні зв'язки між атомами вуглецю.

Ненасичені вуглеводні містять в молекулі кратні зв'язки; вони здатні легко приєднувати водень (“насичуватися”, звідки й назва) за цими зв'язками (з навч. літ.);

(6) Циклі́чні вуглево́дні – вуглеводні, молекули яких містять циклічні структури.

Найпростішим циклічним вуглеводнем є циклопропан (з навч. літ.).