вуглевоз

ВУГЛЕВО́З, а, ч.

Транспортний засіб для перевезення вугілля.

Серед автосамоскидів розрізняють вуглевози і тягачі з напівпричепами та причепами (з наук. літ.);

Самохідні морські вуглевози з'явилися в середині ХІХ ст. у зв'язку з масовими перевезеннями вугілля для потреб промисловості, енергетики й транспорту (з наук.-попул. літ.);

На деяких саморозвантажувальних вуглевозах під трюмами у вигляді воронок розташовуються поздовжні стрічкові транспортери, які подають вантаж до палубного розвантажувача, а звідти – на берег (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуглевоз — вуглево́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вуглевоз — -а, ч. Транспортний засіб, що перевозить вугілля. Великий тлумачний словник сучасної мови