вуграстий
ВУГРА́СТИЙ, а, е.
Покритий вуграми (див. вуго́р²).
Офіцер жував сухі губи, морщив вуграсте чоло (Ю. Збанацький);
Санітар, витягнувши вуграсту шию, гнався по коридорі [коридору] (Є. Пашковський);
// Який має обличчя, покрите вуграми.
Сергій отямився .. Йому раптом зробилось невимовно соромно за свій учинок. Адже ж він, мов той вуграстий школяр, стежив зі схованки за дівчиною (І. Білик);
Таубенфельд віддавав накази молодому вуграстому єфрейтору (Ю. Бедзик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вуграстий — вугра́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- вуграстий — -а, -е. Покритий вуграми (див. вугор II). || Який має обличчя, покрите вуграми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вуграстий — ВУГРА́СТИЙ, а, е. Покритий вуграми ( див. вуго́р²). Офіцер жував сухі губи, морщив вуграсте чоло (Збан., Ліс. красуня, 1955, 50); // Який має обличчя, покрите вуграми. Таубенфельд віддавав накази молодому вуграстому єфрейтору (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 171). Словник української мови в 11 томах