вуграстий
ВУГРА́СТИЙ, а, е. Покритий вуграми ( див. вуго́р²).
Офіцер жував сухі губи, морщив вуграсте чоло (Збан., Ліс. красуня, 1955, 50);
// Який має обличчя, покрите вуграми.
Таубенфельд віддавав накази молодому вуграстому єфрейтору (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 171).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вуграстий — вугра́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- вуграстий — -а, -е. Покритий вуграми (див. вугор II). || Який має обличчя, покрите вуграми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вуграстий — ВУГРА́СТИЙ, а, е. Покритий вуграми (див. вуго́р²). Офіцер жував сухі губи, морщив вуграсте чоло (Ю. Збанацький); Санітар, витягнувши вуграсту шию, гнався по коридорі [коридору] (Є. Пашковський); // Який має обличчя, покрите вуграми. Сергій отямився .. Словник української мови у 20 томах