вузенько

ВУЗЕ́НЬКО.

Присл. до вузе́нький.

Вiн [дядько Зозуля] .. широко розiп'яв мiшка, як на картоплю. – Нi, дядю, вузенько держiть, а то повипурхують [горобці]! (В. Винниченко);

Вуличка стелилася вузенько й була геть уся роз'їжджена (Ю. Винничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вузенько — вузе́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови