вузенько
ВУЗЕ́НЬКО.
Присл. до вузе́нький.
Вiн [дядько Зозуля] .. широко розiп'яв мiшка, як на картоплю. – Нi, дядю, вузенько держiть, а то повипурхують [горобці]! (В. Винниченко);
Вуличка стелилася вузенько й була геть уся роз'їжджена (Ю. Винничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вузенько — вузе́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови