вузликуватий
ВУЗЛИКУВА́ТИЙ, а, е.
З вузликами.
У північних районах Гуцульщини виробляють сукно зі своєрідною вузликуватою поверхнею – “ключками” (з наук.-попул. літ.);
Вузликуваті пальці.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вузликуватий — вузликува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- вузликуватий — -а, -е. Покритий невеликими потовщеннями. Вузликуваті пальці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вузликуватий — ВУЗЛУВА́ТИЙ (з вузлами), ВУЗЛА́СТИЙ, ВУЗЛА́ТИЙ, ВУЗЛИКУВА́ТИЙ, ГУДЗУВА́ТИЙ діал. Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (О. Словник синонімів української мови
- вузликуватий — ВУЗЛИКУВА́ТИЙ, а, е. Покритий невеликими потовщеннями. Вузликуваті пальці. Словник української мови в 11 томах