1. Словник синонімів української мови

вузликуватий

ВУЗЛУВА́ТИЙ (з вузлами), ВУЗЛА́СТИЙ, ВУЗЛА́ТИЙ, ВУЗЛИКУВА́ТИЙ, ГУДЗУВА́ТИЙ діал. Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (О. Донченко); І бачить Робака, старого бернардина, Що усміхаючись закрався із-за тину, Вузластий у руці тримаючи шнурок (М. Рильський).

ВУЗЛУВА́ТИЙ (з потовщеннями), ВУЗЛИКУВА́ТИЙ, ВУЗЛА́СТИЙ, ВУЗЛА́ТИЙ, СУЧКУВА́ТИЙ, ГУДЗУВА́ТИЙ діал. — Здрастуй, Уляно Петрівно, — відповідає він, піднімаючи до козирка праву руку разом з вузлуватим ціпком (Д. Бедзик); Вузликуваті його пальці нервово то застібали, то розстібали гачки на бекеші (П. Панч); Рекомендацію докинув агроном, Що між вузластими проводив нас кущами (М. Рильський); Поранений лежав я у роздоллі На корені вузлатому сосни (М. Стельмах); Курочка схопив свого сучкуватого ціпка і потряс ним у повітрі (О. Донченко); Треба було ґудзуватим кінцем (палиці) загортати пісок у ямку (Лесь Мартович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вузликуватий — вузликува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вузликуватий — -а, -е. Покритий невеликими потовщеннями. Вузликуваті пальці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вузликуватий — ВУЗЛИКУВА́ТИЙ, а, е. З вузликами. У північних районах Гуцульщини виробляють сукно зі своєрідною вузликуватою поверхнею – “ключками” (з наук.-попул. літ.); Вузликуваті пальці. Словник української мови у 20 томах
  4. вузликуватий — ВУЗЛИКУВА́ТИЙ, а, е. Покритий невеликими потовщеннями. Вузликуваті пальці. Словник української мови в 11 томах